Віра у всесилля природничих методів дослідження захопила не тільки сферу психології. Намагаючись вийти безпосередньо у практику, рефлексо­логія поширила свої методи й на педагогіку. Цим самим у рефлексологію було введено зовсім чужорідний для неї соціальний момент. Але інакше не могло бути. Ігнорування психічного призвело до своєрідної розплати: при­рододослідник опинявся перед іще ширшим колом складних педагогічних проблем.

Як уже зазначалось, у своїх методологічних побудовах рефлексологи ви­ходили із принципу тотожності внутрішнього і зовнішнього, сутності та явища, забуваючи про їхню діалектику, внутрішню суперечність. Одне :ї основних питань психології і полягає в тому, щоб дослідити, як зовнішнє стає внутрішнім (перехід зовнішнього подразника у факт свідомості, що пов2язане з проблемою формування переконання і т. д.), а також яким чи­ном це внутрішнє переходить у зовнішнє, тобто, наприклад, як людина здійснює вчинки, якими вона керується намірами тощо. Адже кваліфікація вчинків при різному ставленні суб'єкта до них буде різною.

Зазначаючи важливу заслугу Протопопова у винайденні природного експерименту як нової сторінки рефлексологічної методики. К.С.Мокульський убачає в цьому перехід від вивчення спрощеної поведінки, що протікає в ізольованій обстановці, до поведінки, яка розвивається в конкретних життєвих умовах.

Ідею вивчення високих моделейбуло висунуто Протопоповим ще в 1923 р. Він указав на необхідність переходу рефлексології до охоплення складних форм поведінки. Рефлексологія високих моделей, яка базується на рефлексології елементарних моделей, де акти поведінки зводяться до балан­су основних процесів збудження і гальмування, лежить в основі комплекс­них форм поведінки. Саме ця рефлексологія становить базу педагогіки. Тут уже не буде узагальнень, які виходять за межі дослідних явищ. Таке відбувається тоді, коли закономірності, отримані на спрощених моделях, безумовно переносяться на моделі складні.

Зведення до простого як методичний засіб не можна заперечувати лише там, де ведеться про вивчення акту поведінки з фізіологічного боку, тобто анатомо-фізіологічних механізмів самого акту, але· там, де цей акт треба вивчати цілком, не досить знати самі ці механізми, а слід, крім цього, знати ще й те соціальне оточення, яке пімотувало, сформувало цей акт і ту ситу­ацію, яка його спричинила.

Изучение характера взаимоотношений в семье. Анализ полученных результатов
Для изучения характера взаимоотношений в семье были рассмотрены следующие факторы: 1. Типовые состояние семьи: - эмоциональный комфорт; - тревожность 2. Стиль семейного воспитания: либеральный, демократический, авторитарный. 3. Особенности семейного воспитания: - создание условий родителями для правильного развития ребенка: нормал ...

Проблема измерения чувствительности в исследованиях У. Фехнера
Немецкий ученый Фехнер, исходя из опытов Вебера, сделал допущение, что едва заметный прирост раздражителя (разностный порог) является единицей ощущения и что, следовательно, величину любого ощущения можно характеризовать суммой всех порогов в пределах от абсолютного порога до уровня действующего раздражителя. Применяя исчисление бесконе ...

Коммуникативные барьеры.
Лекция №4 (17 октября 2007г.) Это психологические препятствия на пути адекватной передачи и получения информации. ± Барьеры понимания Фонетический дефекты речи и дикции; монотонная, невыразительная речь; быстрая речь, скороговорка; использование звуков и слов-паразитов. Семантический – из-за различия в тезаурусах (словарь понят ...