Віра у всесилля природничих методів дослідження захопила не тільки сферу психології. Намагаючись вийти безпосередньо у практику, рефлексо­логія поширила свої методи й на педагогіку. Цим самим у рефлексологію було введено зовсім чужорідний для неї соціальний момент. Але інакше не могло бути. Ігнорування психічного призвело до своєрідної розплати: при­рододослідник опинявся перед іще ширшим колом складних педагогічних проблем.

Як уже зазначалось, у своїх методологічних побудовах рефлексологи ви­ходили із принципу тотожності внутрішнього і зовнішнього, сутності та явища, забуваючи про їхню діалектику, внутрішню суперечність. Одне :ї основних питань психології і полягає в тому, щоб дослідити, як зовнішнє стає внутрішнім (перехід зовнішнього подразника у факт свідомості, що пов2язане з проблемою формування переконання і т. д.), а також яким чи­ном це внутрішнє переходить у зовнішнє, тобто, наприклад, як людина здійснює вчинки, якими вона керується намірами тощо. Адже кваліфікація вчинків при різному ставленні суб'єкта до них буде різною.

Зазначаючи важливу заслугу Протопопова у винайденні природного експерименту як нової сторінки рефлексологічної методики. К.С.Мокульський убачає в цьому перехід від вивчення спрощеної поведінки, що протікає в ізольованій обстановці, до поведінки, яка розвивається в конкретних життєвих умовах.

Ідею вивчення високих моделейбуло висунуто Протопоповим ще в 1923 р. Він указав на необхідність переходу рефлексології до охоплення складних форм поведінки. Рефлексологія високих моделей, яка базується на рефлексології елементарних моделей, де акти поведінки зводяться до балан­су основних процесів збудження і гальмування, лежить в основі комплекс­них форм поведінки. Саме ця рефлексологія становить базу педагогіки. Тут уже не буде узагальнень, які виходять за межі дослідних явищ. Таке відбувається тоді, коли закономірності, отримані на спрощених моделях, безумовно переносяться на моделі складні.

Зведення до простого як методичний засіб не можна заперечувати лише там, де ведеться про вивчення акту поведінки з фізіологічного боку, тобто анатомо-фізіологічних механізмів самого акту, але· там, де цей акт треба вивчати цілком, не досить знати самі ці механізми, а слід, крім цього, знати ще й те соціальне оточення, яке пімотувало, сформувало цей акт і ту ситу­ацію, яка його спричинила.

Теория психологии управления
Психологический аспект управления включает в себя три момента. Первый - психологическое состояние объекта управления с точки зрения его способности воспринимать управляющее воздействие, в качестве которого выступают общество, его определенная сфера, социальная группа, коллектив. Второй - психологическое состояние субъекта управления, ко ...

Факторы, влияющие на формирование имиджа.
Имидж служит своего рада камуфляжем, создающий у людей то впечатление, в котором нуждается его носитель, и является одной из цели самопрезентации. Для успеха имиджа необходимо учитывать: -его яркость, привлекательность; -узнаваемость; -его соответствие ожиданиям социальной среды (вкусы, надежды, традиции и т.п.). В наше время – вре ...

Проблемы в семьях воспитывающих детей с ограниченными возможностями. Уровни деформации внутрисемейных взаимоотношений
Трудности, которые постоянно испытывает семья с проблемным ребенком, значительно отличаются от повседневных забот, которыми живет семья, воспитывающая нормально развивающегося ребенка. Из бесед с родителями и из других данных следует, что практически все функции, за небольшим исключением, не реализуются или не в полной мере реализуются ...