Віра у всесилля природничих методів дослідження захопила не тільки сферу психології. Намагаючись вийти безпосередньо у практику, рефлексологія поширила свої методи й на педагогіку. Цим самим у рефлексологію було введено зовсім чужорідний для неї соціальний момент. Але інакше не могло бути. Ігнорування психічного призвело до своєрідної розплати: природодослідник опинявся перед іще ширшим колом складних педагогічних проблем.
Як уже зазначалось, у своїх методологічних побудовах рефлексологи виходили із принципу тотожності внутрішнього і зовнішнього, сутності та явища, забуваючи про їхню діалектику, внутрішню суперечність. Одне :ї основних питань психології і полягає в тому, щоб дослідити, як зовнішнє стає внутрішнім (перехід зовнішнього подразника у факт свідомості, що пов2язане з проблемою формування переконання і т. д.), а також яким чином це внутрішнє переходить у зовнішнє, тобто, наприклад, як людина здійснює вчинки, якими вона керується намірами тощо. Адже кваліфікація вчинків при різному ставленні суб'єкта до них буде різною.
Зазначаючи важливу заслугу Протопопова у винайденні природного експерименту як нової сторінки рефлексологічної методики. К.С.Мокульський убачає в цьому перехід від вивчення спрощеної поведінки, що протікає в ізольованій обстановці, до поведінки, яка розвивається в конкретних життєвих умовах.
Ідею вивчення високих моделейбуло висунуто Протопоповим ще в 1923 р. Він указав на необхідність переходу рефлексології до охоплення складних форм поведінки. Рефлексологія високих моделей, яка базується на рефлексології елементарних моделей, де акти поведінки зводяться до балансу основних процесів збудження і гальмування, лежить в основі комплексних форм поведінки. Саме ця рефлексологія становить базу педагогіки. Тут уже не буде узагальнень, які виходять за межі дослідних явищ. Таке відбувається тоді, коли закономірності, отримані на спрощених моделях, безумовно переносяться на моделі складні.
Зведення до простого як методичний засіб не можна заперечувати лише там, де ведеться про вивчення акту поведінки з фізіологічного боку, тобто анатомо-фізіологічних механізмів самого акту, але· там, де цей акт треба вивчати цілком, не досить знати самі ці механізми, а слід, крім цього, знати ще й те соціальне оточення, яке пімотувало, сформувало цей акт і ту ситуацію, яка його спричинила.
Детство
Дмитрий Николаевич Узнадзе родился в 1888 г., в селе Сакара Кутаисской губернии в крестьянской семье. В 1896 он поступил в Кутаисскую гимназию, где проявил себя как способный и прилежный ученик. Но, несмотря на это, он был исключен из последнего класса за активное участие в революционном движении. ...
«Быстрый» имидж
Как мы уже выяснили, в современной российской политике пока востребован мгновенный результат, так как клиенты не всегда готовы ждать годами, пока сложится необходимая основа позитивного имиджа – репутация. Есть много разных технологий ускоренного создания имиджа, но, что бы мы ни говорили, основной является так называемый перфоманс.
В ...
Расстройство волевой деятельности
Нарушения волевой деятельности возможны на уровне принятия решения и на уровне перехода к осуществлению принятого решения.
Навязчивые сомнения. Больной после борьбы мотивов, идти в кино или к друзьям, принимает решение идти в кино, но после принятого решения снова возникают сомнения и так бесконечно.
Ригидность принятого решения означ ...