Психологія формувалась упродовж століть і бурхливо розвивається в сучасних умовах науково-технічного поступу в нерозривному взаємозв'язку з іншими галузями наукового знання і суспільної практики. Психологія як наука становить систему пов'язаних між собою та з іншими науками галузей. В першу чергу це соціальна, історична, економічна, етнічна, юридична, політична психологія, психолінгвістика та психологія мистецтва.

Спостерігаючи школярів, учитель не без підстави вважає, що одні учні більш здібні до навчання, інші менш здібні. Буває так, що учень здібний до математики, але погано виражає свої думки в усній і письмовій мові чи виявляє здібності до мов, до літератури, взагалі до гуманітарних наук, але йому важко даються математика, фізика, вивчення техніки.

Підручник психології К.К. Платонова дає наступне визначення поняттю "здібність": Здібності — це сукупність таких властивостей особистості, які визначають успішність навчання якої-небудь діяльності й удосконалювання в ній. А.В. Петровський у своєму підручнику по загальній психології дав таке визначення "здібності": Здібності — це такі психологічні особливості людини, від яких залежить успішність набуття знань, умінь, навичок, але які самі до наявності цих знань, навичок і умінь не зводяться.

Здібності — це можливість, а необхідний рівень майстерності в тій чи іншій справі — це дійсність. Музичні здібності, що виявилися в дитини, ні в якій мірі не є гарантією того, що дитина буде музикантом. Для того щоб це відбулося, необхідно спеціальне навчання, наполегливість, виявлена педагогом і дитиною, гарний стан здоров'я, наявність музичного інструменту, нот і багатьох інших умов, без яких здібності можуть стихнути, так і не розвившись.

Ідея "кожна людина здібна до всього" невірна. Правильне твердження, що "кожна людина здібна до чогось корисного для суспільства". Так, учень не здібний бути монтажником-висотником, водієм чи наладчиком автоматичних ліній, може бути не тільки здібним, але і талановитим верстатником, оператором чи кухарем.

Таким чином, найчастіше уявою називають процес створення людиною на основі її попереднього досвіду образів об'єктів, яких вона безпосередньо не сприймала і не сприймає. Або: уява - це необхідний елемент творчої діяльності людини, що виражається в побудові образів продуктів праці, а також забезпечує створення програм поведінки в тих випадках, коли проблемна ситуація характеризується невизначеністю. Перше з визначень є чіткішим та лаконічнішим.

Спілкування — складний багатоплановий процес встановлення і розвитку контактів між людьми, що по­роджується потребами у спільній діяльності і включає обмін інформацією, сприймання й розуміння іншої людини, вироблення єдиної стратегії взаємодії; взає­модія суб'єктів, спрямована на зміни у стані, поведінці та особистісно-смислових особливостях партнера.

Результаты исследования. Выявление уровня ситуативной и личностной тревожности.
С целью определения уровня тревожности личности нами была использована методика разработанная Ч.Д.Спилбергером и адаптирована Ю.Л.Ханиным. Результаты нашего исследования представлены в таблице №1. Процентное соотношение данных по ситуативной (СТ) и личностной тревожности (ЛТ). Таблица №1. Оценка тревожности Уровень В % ...

Характер преступлений среди несовершеннолетних. Не соотнесение подростками групповой и индивидуальной ответственности за свои поступки.
С конца 80-х годов фиксируется заметный рост преступности в России. На фоне увеличения общей преступности неуклонно растет преступность среди несовершеннолетних. Так, в период с 1988 по 1992 год она увеличилась в 1,5 раза. По оперативным данным МВД РФ на 1997 год было выявлено общее число лиц совершивших преступления 1372161. Анализ воз ...

Сенсуализм и феноменализм Т. Гоббса
Гоббс - сторонник учения о двух истинах. Он говорил о необходимости "отделять религию, т.е. правила, согласно которым следует чтить Бога, и правила философии, т.е. учения частных людей. При этом истины религии должно доставлять Священное Писание, а философские учения - естественный разум…". Гоббс утверждал, что догматы религии ...